4-Й ПРОВУЛОК КОМСОМОЛЬСЬКОЇ – ВУЛИЦЯ ШКУРАТА

16.03.2016 10:42
Редакція газети «Новий погляд Роменщини» продовжує рубрику, у якій розповідатиме про перейменовані вулиці міста. Як відомо, понад 40 вулиць Ромен потрапили під так званий закон про декомунізацію. Що криється в нових назвах – пояснюватимемо далі. 
Степан  ШКУРАТ  родом  із  села  Кобеляки, що  на  Полтавщині.  У  дитячому  віці   разом  із  родиною  переїхав  до  Ромен.  
З  дитинства  в  хлопця  була  мрія  стати,  як  дід  та  батько,  пічником.  Мрія  збулася.  Юнак  стає  першокласним  майстром.  Не  знав  він  тоді,  що  йому  доведеться  стати  й  одним  із  найкращих  співаків, акторів. 
 Перше  випробування як  співака відбулося  на  сцені  роменського аматорського  театру  у  1905-му році. 
 У  1918-му до  Ромна  приїхав  скульптор Іван  КАВАЛЕРІДЗЕ і зайнявся створенням пам’ятника  Тарасові ШЕВЧЕНКУ.  Прийшов  допомагати  й  молодий  пічник.  Скульпторові сподобалося,  як  працював  Степан, а  ще  більше – як  він  співав.  Згодом   Іван  КАВАЛЕРІДЗЕ  створив  у  Ромнах  театр  і  запросив  Степана ШКУРАТА.  З  успіхом  молодий  актор  зіграв  у  виставах  «Маруся Богуславка» Михайла Старицького, «Наталка Полтавка»  Івана  Котляревського тощо. 
 Сталося  так,  що  в  1921-му році  до  Ромен  приїхав  на  гастролі  зі  своєю  трупою  Панас  САКСАГАНСЬКИЙ. Коли  він  почув  партію  Карася у  виставі  «Запорожець  за  Дунаєм»,  заявив: «Карася  грати  не  буду.  Я  вчора  слухав  вашого  ШКУРАТА». 
 І  повіз  він  нашого  земляка  до  Києва  на  прослуховування.  Говорять, коли  Степан Йосипович   заспівав  у  філармонії,  у  залі  потухли  свічки.
 У 1929-му році Степан ШКУРАТ  познайомився  з режисером  Олександром  ДОВЖЕНКОМ,  який  розкрив  його як  актора  широкого  творчого  діапазону. Вийшли  фільми  з  його  участю «Тарас  Шевченко», « Дорогою  ціною», «Щорс»,  «Чапаєв» тощо.  Фільм  «Наталка Полтавка»,  у  якому Степан ШКУРАТ  зіграв  Миколу, із  успіхом  ішов  на  екранах  України,  Росії,  Рима,  Парижа, Лондона,  Нью-Йорка  тощо.
 І  хоча  Степан Йосипович  був  непрофесійним  актором,  йому  було  присвоєно  звання  заслуженого  артиста  РСФСР. 
 А  вже  народний  артист  України  жив  У  Ромні,  робив  людям  печі.   
 22  лютого  1973  року  нашого  земляка  не  стало.  За  своє  життя  він  зіграв  більше  двохсот п’ятдесяти ролей  на  роменській  сцені  та  близько ста  ролей  у  фільмах.